робити щось із любов'ю

См. также в других словарях:

• спокушати — а/ю, а/єш і рідко споку/шувати, ую, уєш, недок., спокуси/ти, ушу/, у/сиш, док., перех. 1) Викликати сильне бажання мати що небудь, робити щось (принадне, вигідне, приємне і т. ін.); приваблювати. || Бути принадним, спокусливим. || Викликати… …   Український тлумачний словник

• залишати — а/ю, а/єш, недок., залиши/ти, ишу/, и/шиш, док., перех. 1) Вирушаючи звідкись або кудись, не брати з собою кого , що небудь. || Вирушаючи звідкись, класти, поміщати щось де небудь для когось. 2) Віддавати, передавати у чиє небудь користування,… …   Український тлумачний словник

• притягати — а/ю, а/єш і притя/гувати, ую, уєш, недок., притягти/ і притягну/ти, тягну/, тя/гнеш; мин. ч. притя/г, ла/, ло/ і притягну/в, ну/ла, ну/ло; док., перех. 1) Тягнучи, переміщувати кого , що небудь кудись, до когось, чогось. || Наближати, притискати… …   Український тлумачний словник

• чуття — я/, с. 1) Здатність відчувати, сприймати зовнішні подразнення. || Інстинкт живих істот. || Фізичний стан, за якого людина здатна свідомо відчувати те, що її оточує; свідомість. || Те саме, що відчуття 3). •• О/ргани чуття/ чутливі органи людини й …   Український тлумачний словник

• відохочувати — ую, уєш, недок., відохо/тити, о/чу, о/тиш, док. Відбивати в кого небудь бажання, охоту щось робити, любов, прагнення до чогось …   Український тлумачний словник

• вкладати — I (уклада/ти), а/ю, а/єш, недок., вкла/сти (укла/сти), вкладу/, вкладе/ш, док., перех., у що. 1) Класти в середину чого небудь. •• Вклада/ти ду/шу в що робити що небудь з любов ю, з натхненням. 2) перен. Надавати чому небудь певної форми, вигляду …   Український тлумачний словник

• покоряти — я/ю, я/єш, недок., покори/ти, рю/, ри/ш, док., перех. 1) Силою встановлювати свою владу, завойовувати країну, місто і т. ін. || Примушувати коритися; перемагати. 2) перен. Робити слухняним, опановувати щось, оволодівати чимсь; освоїти що небудь.… …   Український тлумачний словник

• сходити — I сх одити і рідше зіхо/дити, джу, диш, недок., зійти/, зійду/, зі/йдеш, док. 1) Ідучи по рівному або ступаючи по сходинах, підніматися куди небудь. || З являтися, підніматися над обрієм (про небесні світила). || Проростаючи, виходити на поверхню …   Український тлумачний словник